- осмілений
- —————————————————————————————осмі́ленийдієприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
осмілений — а, е, рідко. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осмілити. 2) у знач. прикм. Який осмілів, позбувся почуття страху … Український тлумачний словник
осміленість — ності, ж. Абстр. ім. до осмілений … Український тлумачний словник